• 14 квітня 2025 року, у мистецькому просторі Харківської державної академії дизайну і мистецтв відкрилася художня виставка творчих робіт студентів третього та четвертого курсів кафедри монументального живопису «Весняне різнобарв’Я».
Захід урочисто відкрила перша проректорка Марина ТОКАР разом з деканом факультету образотворчого мистецтва Ольгою ІВАЩЕНКО, підкресливши важливість подібних творчих проєктів, адже навчання в мистецькій академії – це не лише здобуття знань, але й безперервний рух, експеримент, пошук нових можливостей, форм і сенсів. Серед виступаючих також були проректор з науково-дослідної роботи Владислав КУТАТЕЛАДЗЕ, професорка, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Людмила СОКОЛЮК, завідувачка кафедри теорії і історії мистецтва Вікторія НАЙДЕНКО, представники кафедри МЖ Антоніна АНОРІЧЕВА-ЄРЬОМКА і Марія МАНДРИКІНА.
Викладачі та гості виставки відмітили творчу індивідуальність, самобутність кожного художника, різноманітність жанрів, технік і сюжетів відображених у живописних полотнах молодих митців.
«Весняне різнобарв’Я» – це своєрідна мозаїка художніх пошуків, де особисті переживання та естетичні експерименти взаємодіють у межах єдиної експозиції. Ця виставка – свідчення того, що мистецтво народжується з постійного оновлення, переосмислення й прагнення до експериментів.
Автори виставки: Анастасія БОРОВСЬКА, Тетяна ЗАМНІУС, Анна ОСТРЯНСЬКА, Володимир ТВЕРДОХЛЄБ, Анастасія ПОНОМАРЬОВА, Ганна ФЕДОРЕНКО, Анна ЩЕРБАКОВА
Організатори:
Євген КОТЛЯР, зав. кафедри “МЖ”, професор
Марія МАНДРИКІНА, зав. лаб. кафедри “МЖ”
Куратори:
Вікторія НАЙДЕНКО, зав. кафедри “ТІМ”
Сергій ТРУБАЄВ, ст. 2 курсу ОПП “Мистецтвознавство”
Всі бажаючі можуть відвідати виставку до 28.04.2025.
• РОБОТА СТУДЕНТКИ КАФЕДРИ «МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС» ВІКТОРІЇ БАБІЙ У KNOXVILLE MUSEUM OF ART, США
Вітаємо Вікторію БАБІЙ, студенку 3 курсу кафедри «Монументальний живопис» Харківської державної академії дизайну і мистецтв, чию роботу було включено до виставки «Flouers of war»/«Квіти війни: історії, що розквітають у руїнах», що проходить у Knoxville Museum of Art, США, з 20 грудня 2024 року.
Робота взяла участь у творчій акції «Благодійна Пінакотека-2023: «Український ART-рок», від наших партнерів – будівельної компанії «Атлант Декор Харків», й згодом була відправлена до США.
https://t.me/ksada_official/1310
«Flowers of War» – спроба осягнути наслідки війни в Україні.
«Квіти війни» пропонують автентичний і глибоко людський погляд на суворі реалії сучасного конфлікту через призму тих, хто його пережив.
Ця виставка має на меті сприяти співпереживанню, а також поглибленню світового зв’язку з тими, хто продовжує долати «небачене та немислиме».
Виставка триватиме до 16 лютого 2025 року. Докладніше про подію на сайті Knoxville Museum of Art:
https://knoxart.org/event/flowers-of-war/
• Студенти Харківської державної академії дизайну і мистецтв розписали зупинку-укриття, що розташована на проспекті Аерокосмічному неподалік станції метро «Левада».
Роботи проводились під керівництвом професора кафедри «Монументальний живопис»
Володимира НОСЄНКОВА і викладача, відомої муралістки – Анастасії ХУДЯКОВОЇ.
Над розписом укриття працювали такі студенти: Марина ПСАРЬОВА, Оксана ТАРАСОВА,
Маргарита БУДЕЛЬОВА, Софія ШПОТА, Вікторія БАБІЙ, Анастасія ПОНОМАРЬОВА та
Марія ПИЛИП’ЯК.
Фото: Анастасія ХУДЯКОВА;
Текст з сайту КП «Харківський метрополітен»
У ФБ:
https://www.facebook.com/share/p/1BN2GpgKsT/
• У Харкові з’явився мурал на честь Олексія ОСТАПЕНКА – головного сержанта інженерно-саперної розвідки інженерно-саперного взводу 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
Авторка муралу – Анастасія ХУДЯКОВА, харківська стріт-арт мисткиня, викладачка кафедри Монументального живопису ХДАДМ.
По закінченню роботи над муралом, Анастасія написала в своєму інстаграм :
«Низький уклін й вічна пам’ять герою! Слава ЗСУ!»
https://www.instagram.com/p/DBtpqUTthux/?igsh=ZzVicWQ5M2I4NGNz
• Творчість Анастасії ХУДЯКОВОЇ — це не лише мистецтво, а й свідчення історії. Її мурали стають символами пам’яті, надії та боротьби, які назавжди залишатьсяна стінах міст, що переживають війну.
Анастасія ХУДЯКОВА — харківська стріт-арт мисткиня, викладачка кафедри Монументального живопису ХДАДМ.
Наразі художниця намалювала близько 20 великих муралів, 12 з яких намальовані в Харкові. Відомий всім харківʼянам мурал із косатками навіть був занесений до Національного реєстру рекордів України.
Медіагрупа «East Reporter»
• Дякуємо друзям з Єврейського культурного центру Бейт Дан Харків, особливо Артему ОКУНЮ,
Дар’ї АЧКАСОВІЙ, Олені СТАРОСТЕНКО та іншим, за підтримку у створенні пересувної виставки, яка відкрилася 20 жовтня 2024 року.
Минулого року виставка вперше пройшла у Нью-Йорку, у виставковій залі Фордґемського університету, цього року її приймав Український інститут Америки. Спеціально для експозиції в Харкові і подальшого туру Україною поряд з англомовним текстовим супроводом був створений переклад українською. До експозиції входять історичні світлини й проєкти синагог, ескізи вітражів, а також фотографії завершених робіт. Вони відносяться до часу активного відродження історичних будівель синагог середини 1990-х -2000-х років, що були повернені єврейським громадам в ході реституції. Ці роботи були першими зразками вітражів для сучасних українських синагог і задали нову тенденцію.
Виставка організована ЄКЦ Бейт Дан сумісно з Харківською державною академією дизайну і мистецтв за фінансової підтримки комітету Джойнт (JDC).
Євген КОТЛЯР присвячує цю виставку пам’яті свого Вчителя, фундатора школи художнього вітражу у Східній Україні, професору Олександру Федоровичу ПРОНІНУ (1934-2002).
Посилання на виставку та попередні експозиції:
Виставка в Єврейському культурному центрі Бейт Дан, жовтень-листопад 2024: https://www.facebook.com/photo/?fbid=948151614011366&set=a.627565022736695
Виставка в Українському інституті в Нью-Йорку, березень-червень 2024: https://ukrainianinstitute.org/…/stained-glass-kyiv…/
Виставка The Light of the Revival: Stained-Glass Designs for the Restituted Synagogues in Ukraine в Центрі єврейських досліджень Університету Форгем в Нью-Йорку, вересень-грудень 2023: https://jewishstudies.ace.fordham.edu/the-light-of-the…/
Каталог виставки: Виставка в Українському інституті в Нью-Йорку: https://research.library.fordham.edu/jewish_facultypubs/4/
• Вітаємо Євгена КОТЛЯРА з відкриттям виставки!Проерої України Охтирці!
Охтирський міський краєзнавчий музей гостинно прийняв «Щастя в квадраті» – мистецький проєкт, реалізований командою Харківської державної академії дизайну і мистецтв за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Безмежно дякуємо директорці музею Людмилі Володимирівні МІЩЕНКО та співробітникам закладу за співпрацю та стійкість, за те, що, попри неймовірно складну ситуацію у місті Охтирка, мистецькі заходи відбуваються за ініціативи Охтирського краєзнавчого музею.
Старовинне місто Охтирка – вже четверта локація для «Щастя в квадраті». Проєкт подорожує місцями козацької Слави: Ніжин, Глухів, Дніпро, Охтирка…Виставки здійснюються за організаційної підтримки Мистецького центру HudpromArt Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Далі буде!..
Більше про проєкт «Щастя в квадраті»:
https://www.ksada.org/akademiya/grantova-diyalnist-hdadm/
З публікації КЗ «Охтирський міський краєзнавчий музей»:
У співпраці з Харківською державною академією дизайну і мистецтв за підтримки Українського культурного фонду у «Мистецькому просторі» музею відкрилася виставка живопису «Щастя в квадраті».
Куратор проекту, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв Євген Котляр.
34 автори створили майже 40 метрів щастя. Згруповані в чотири блоки, ці твори унаочнили певні модуси споглядання і візуалізації образів щастя, віддзеркалили його онтологічну природу в різних фазах розвитку: від очікування («Натхнення»), споглядання («Невагомість»), отримання («Набуття»), до трансформації («Трансгресії»).
Цей проект обʼєднав індивідуальні візії щастя у колективний феномен, став мистецьким дослідженням його психологічної, емоційної та соціальної природи. Він відкриває для гладача певний механізм виходу з кризи та наштовхує на пошуки своєї формули щастя.
• Не втомлюємося дарувати “Щастя”!
З 1 серпня 2024 року у Дніпровському художньому музеї експонується проєкт «Щастя в квадраті», який було реалізовано командою Харківської державної академії дизайну і мистецтв за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Про виставку на сторінках Дніпропетровського художнього музею:
https://artmuseum.dp.ua/?lang=ru
https://www.instagram.com/p/C-H65zAMba1/?img_index=1
https://www.facebook.com/share/p/KbpArxnP5DrXKNYL/
Безмежно вдячні команді Дніпровського художнього музею а також особисто Людмилі ШАТІРО, директорці Дніпропетровського художнього музею, та Сергію НЕСМАЧНОМУ, заступнику директора з наукової роботи, за чудову експозицію, уважне ставлення до деталей та дружню підтримку проєкту «Щастя в квадраті»!
Фото: Дніпровський художній музей
З початку 2024 року проєкт «Щастя в квадраті» було презентовано в Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського та КЗ “Глухівський міський краєзнавчий музей” Глухівської міської ради.
Більше про проєкт:
https://ksada.org/shchastya_v_kvadrati.html
• ФОТОГРАФІЧНА ВИСТАВКА ПРОФЕСОРА ЄВГЕНА КОТЛЯРА В НЬЮ-ЙОРКУИКА ПРОФЕСОРА ЄВГЕНА КОТЛЯРА
20 червня в Нью-Йорку відкрилася виставка “Український штетл. Повернення до місць сили. Фотографічні мандри колишніми єврейськими містечками”. На ній представлені авторські фотографії і фотомонтажі нашого шановного професора, завідувача кафедри монументального живопису Євгена Олександровича КОТЛЯРА
Виставка організована Центром єврейських досліджень Університету Фордем (The Center for Jewish Studies at Fordham University): https://now.fordham.edu/event/the-ukrainian-shtetl-homecoming-to-places-of-strength-photographic-travels-by-eugeny-kotlyar/
Автор висловлює щиру вдячність проф. Магде Тетер, професору історії та кафедри юдаїки ім. Швідлера Університету Фордем за ініціативу та допомогу в реалізації цього проекту.
Виставка триватиме до 23 серпня за адресою:
Henry S. Miller Judaica Research Room, Fourth Floor, Walsh Family Library 441 East Fordham Road Bronx, NY 10458
У виставковій експозиції представлено більше двадцяти фотографій та фотомонтажів, створених за матеріалами поїздок Євгена колишніми єврейськими містечками упродовж більше двадцяти років.
«Традиційний світ єврейських містечок, що закарбувався в нашій пам’яті як цивілізація штетла, повільно зникав із початку минулого сторіччя. Кожен, хто потрапляв у ці місцини із фотокамерою чи етюдником, думав, що він буде останнім. Неймовірне життя цього своєрідного світу тривало понад п’ять сторіч. Він мав тривкий перетин із багатьма східноєвропейськими країнами, змінював державність, відокремлювався межею єврейської осілості, переживав найтяжчі потрясіння й завжди намагався адаптуватися до нового життя. Але вік його обірвав Голокост.
Після загибелі людей почало зникати каміння, стиралися вулиці й прикметні сліди давнини, втрачалася пам’ять. Світ містечка продовжував своє буття вже в іншому, метафізичному вимірі, де кожен знаходив своє джерело життя й сили, своє світло. Зникоме й непогасне. Світло, яке по-справжньому могла відтворити лише чорно-біла плівка.
На межі останніх століть світло штетла струменіло тонким промінцем з огорненої павутинням щілинки в замковій свердловині. Завдяки зусиллям із боку багатьох дослідників старі заіржавілі двері в цей світ почали відчинятися. Але побачити його колишню велич було непросто.
Для тих, хто милувався античними руїнами або інсценуваннями розвалин європейських парків, руїни містечка здаються маловиразними. Масштаби руйнувань довгого XX сторіччя приховали від нас колишнє архітектурне багатство містечок зі старовинними замками, фортечними стінами, ринками, типовою для євреїв глинобитною містечковою забудовою: будинками та заїздами. Хитросплетіння вулиць, мальовничі світлотіні старої містечкової забудови із сипкими вапняними стінами, зруйновані старовинні божниці, наглухо забиті вікна, різьблені стели надгробків із химерними й загадковими символами… Ось те, що залишилося від цього світу.
Проте, тут панує особлива атмосфера, гостро відчувається дихання давнини, зачаровує естетика руйнування… Поблизу відчуваєш архітектурну міць й фактуру старого каменю та дерева, застрашливий погляд порожніх готичних вікон, від яких віє середньовіччям. Але варто відійти подалі й враження поглиблюються. Думки про велич і недовговічність разом із романтичними переживаннями повільно поглинаються меланхолійним спогляданням пейзажу, що відкривається оку. Однак, це запустіння – не звалище старих речей, а світ, ще сповнений людського тепла й глибокої містичної сили.
< …. >
Упродовж двох десятиліть я відстежував мінливе життя української провінції. Удалині від галасливої цивілізації час спливав тут інакше, сповільнюючись і зупиняючись. Кожну подорож я знову відкривав знайомі місця, шукав зміни, прислуховувався до бентежної тиші. Думки несли мене вглиб століть, коли класичний штетл дихав на повні груди, і коли його дихання переривалося. Я не застав ні того, ні іншого і бачив лишень скам’янілість. Але навіть у цьому просторі безмежної влади вітрів я і далі відчуваю відгомін життя та легкість власного подиху.
Мене не полишає усвідомлення того, що ні я, ні прийдешні покоління не стануть останніми свідками штетла. Повільно і невідступно втрачаючи свій автентичний вигляд, цей простір знов і знов являтиме себе як сучасникам, так і нащадкам. Доба цифровізації, віртуалізації та штучного інтелекту, технології майбутнього допоможуть нам не забути минуле. І тому світ штетла завжди буде відкритим для прямого або опосередкованого контакту. Він завжди залишатиметься місцем глибокої туги, незбагненного кохання і великої таємничої сили».
Щиро вітаємо Євгена Олександровича і зичимо йому подальших успіхів у здійсненні й просуванні світом його творчих і наукових проектів!
• Міжнародна конференція «Розширюючи кордони. Єврейська мистецька спадщина України» в Чернівцяхкраїни»
Повідомляємо, що 2 та 3 липня 2024 р. в Чернівцях пройшла Міжнародна конференція «Розширюючи кордони. Єврейська мистецька спадщина України» https://uajs.org.ua/index.php/uk/node/852 Вона організована Українською асоціацією юдаїки (УАЮ) https://uajs.org.ua/ й відбудеться в гібридному форматі. У конференції взяли участь дослідники з десяти країн (України, Польщі, Литви, Німеччини, Австрії, Італії, Швейцарії, Великої Британії, США й Ізраїлю).
Один з організаторів конференції завідувач кафедри монументального живопису ХДАДМ, професор, Голова Академічної ради УАЮ Євген Котляр. Доповідь професора Котляра «Єврейська мистецька спадщина в мультикультурному контексті української ідентичності: історичний огляд і сучасні виклики» присвячена аналізу відношення влади, українських науковців і єврейської спільноти до єврейської спадщини як складової українського надбання за останні сто років – від ранніх радянських часів до новітніх викликів війни. З багатьма дослідженнями й мистецькими проєктами Є. Котляра в галузі єврейського мистецтва можна ознайомитись за посиланням: https://ksada.academia.edu/EugenyKotlyar
• Анастасія ХУДЯКОВА, харківська стріт-арт мисткиня, викладачка кафедри Монументального живопису ХДАДМ створила новий мурал «Вільна», Рогань, Харківська обл.
• Від Харкова до Ніжина: «Щастя в Квадраті» як акт творчої терапії
8 лютого 2024 року, відділ Художній музей Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відчинив двері для всіх охочих заглибитись у культуру й тенденції харківських творців разом із виставкою «Щастя в квадраті».
«Щастя в квадраті» – проєкт, який народився 2020 року в період карантину, вийшов за межі Харкова та розпочав свою подорож з історичного міста Ніжин. «Одне життя, один квадрат метр на метр, знайомі всім сюжети», – так Євген КОТЛЯР пояснює концепцію, відкриваючи презентацію для колективу музею та гостей виставки.
Ніжинці захоплено розглядали квадрати щастя, проте на них чекав ще один сюрприз: за допомогою QR-кодів та віртуальної реальності усі присутні змогли поринути у інший вимір бачення робіт, насолодитися живою картинкою. «Ми дуже пишаємося і раді першими прийняти цей проєкт і поділитися ним із вами», – наголосила голова художнього музею.
Відвідувачі відзначили, що виставка в такий важкий час є своєрідною арт-терапією, і поки Харків не може запрошувати гостей на свої виставки, виставка приймає гостей поза його межами. «Сподіваюся, незабаром знайдуться зацікавлені відвідати нашу виставку і за межами України –в Польщі та Німеччині»,–закінчує свою доповідь Євген КОТЛЯР
Текст, фото: Аліса ЗАПОРОЖЕЦЬ, ОПП «Продюсування та арткураторство»
Висловлюємо велику подяку коллективу Ніжинського краєзнавчого музею імені
Івана Спаського, т.в.о. директорці музею Тетяні БРЯЗКАЛО та науковій співробітниці
Аліні ОВДІЄНКО за підтримку проєкту, оперативну співпрацю, професіоналізм, душевність та тепло.
«Щастя в Квадраті» − кураторський проєкт Євгена КОТЛЯРА, професора кафедри Монументального живопису ХДАДМ, реалізований командою Харківської державної академії дизайну і мистецтв за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Детальніше про проєкт: https://ksada.org/shchastya_v_kvadrati.html
• Вітаємо кафедру МЖ з успішним завершенням розписів зали “Народної Української Академії”
Відтепер “Харківську залу” Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» прикрашають розписи, зроблені кафедрою монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв!
Щиро вітаємо колектив кафедри монументального живопису, педагогів і талановитих студентів з успішним завершенням цих розписів. Незважаючи на війну та постійні обстріли міста, кафедра змогла зробити це за короткий час від проєктів до здійснення!
Керівник і організатор проекту: Євген Олександрович Котляр, завідувач кафедри МЖ, професор;
Керівник і організатор проекту: Антоніна Іванівна Анорічєва-Єрьомка, доцент кафедри МЖ;
Авторка проекту розписів: Анастасія Стрежак (3 МЖ);
Виконавці: Тетяна Замніус, Анастасія Пономарьова, Поліна Лебідь, Єлизавета Краснолобова,
Катерина Петренко, Вікторіа Бабій (3 МЖ) і Неллі Зміївська (2 МЖ)
Наша Академія отримала чудові слова вдячності й захоплення від ректорки Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» Пані Катерини Астахової, а кафедра МЖ – подяки кожному учаснику.
• Запрошуємо на творчу онлайн-зустріч з ВАДИМОМ КОЛТУНОМ
Дорогі друзі, колеги, наші студенти, випускники та всі, хто цікавиться мистецтвом у собі та собою в мистецтві!
Ми довго думали, як поєднати нинішніх студентів кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв із тими, хто давно вилетів із нашого гнізда та відбувся як художник зі своїм індивідуальним стилем і творчою долею. Кому є чим поділитися з молодим поколінням, колегами і друзями, розкиданими нині по всьому світові. Війна роз’єднала нас фізично, але ми пов’язані різними зв’язками один з одним, з нашої алма-матер, нарешті, з мистецтвом. Ми всі скучили за спілкуванням, живим словом та яскравими емоціями.
25 квітня о 18:00 відбулась наша перша онлайн-зустріч із випускниками кафедри монументального живопису ХДАДМ. До нас з Німеччини приєднається чудовий художник ВАДИМ КОЛТУН для відвертої розмови про свою творчість, роки навчання та пошуки себе в мистецтві. Наші студенти – яскравий та індивідуальний приклад того, як складаються та перетинаються лінії творчості та долі після закінчення вишу, як шукати та знаходити свій шлях у мистецтві. Для нашого гостя це був добрий досвід творчого самоаналізу та самопрезентації.
Модератор заходу – Євген КОТЛЯР, професор, завідувач кафедри монументального живопису ХДАДМ
• До 40-річчя заснування кафедри монументального живопису
4 грудня 2023 року в Галереї ХДАДМ відбулося відкриття виставки викладачів кафедри монументального живопису «МОНУМЕНТАЛІСТИ І СКУЛЬПТОРИ: СИНЕРГІЯ ТВОРЧОСТІ», присвяченої 40-річчю заснування кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Традиційно виставку відкрили Олександр СОБОЛЄВ, ректор ХДАДМ та Владислав КУТАТЕЛАДЗЕ, проректор з науково-дослідницької роботи.
Теплі слова з нагоди цієї урочистої події висловив Володимир ШЕВЧЕНКО, декан факультету «Образотворчого мистецтва». Було згадано Олександра ПРОНІНА, першого завідувача кафедри та визначних постатей харківської мистецької школи, О.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, Л. БИКОВА, В. ГОНТАРОВА.
Володимир ШЕВЧЕНКО зауважив, що зараз кафедра залучає до педагогічної роботи молоде покоління фахівців.
Своїми спостереженнями щодо експозиції поділився Олег КОВАЛЬ, голова секції критики та мистецтвознавства Харківської організації Національної спілки художників України. За його словами, саме монументальний живопис і скульптура є два стовпи образотворчого мистецтва. Згадав про знаних митців, а саме В. ГОНТАРОВА, який підняв українське мистецтво до світового рівня, створив свою мистецьку школу.
Наталія ПОСТЕЛЬГА, методист Мистецького центру HudpromArt, передала присутнім вітання від Євгена КОТЛЯРА, куратора виставки,завідувача кафедри МЖ, професора, кандидата мистецтвознавства.
З вітальним словом звернулися учасники виставки: Антоніна АНОРІЧЕВА-ЄРЬОМКА, доцент кафедри МЖ, Заслужений діяч мистецтв України та Катіб МАМЕДОВ, професор кафедри аудіовізуального мистецтва, заслужений художник України, член Харківської організації Національної спілки художників України та Харківської організації Спілки дизайнерів України
Серед присутніх було багато гостей, студентів та співробітників ХДАДМ.
Студенти кафедри АВМ провели відео зйомку події та Дарина ВДОВЧЕНКО, студентка 1 курсу ОПП «Станковий живопис» поспілкувалась з декількома учасниками виставки, а саме з Олегом КОВАЛЕМ, Антоніною АНОРІЧЕВОЮ-ЄРЬОМКОЮ, Олександром ДЕМЧЕНКОМ, Катібом МАМЕДОВИМ.
Бажаємо кафедрі монументального живопису наступних 40 років плідної праці, а всім учасникам події Перемоги, натхнення та благополуччя!
• Pro «Щастя в квадраті» Валентина БОРБУНЮК
ВІДГУК ВАЛЕНТИНИ БОРБУНЮК, доцентки кафедри Педагогіки, української та іноземної філології ХДАДМ на виставку «Щастя в квадраті»
Pro «Щастя в квадраті»
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ХДАДМ щиро вітає колег, всю велику дружню команду нашої Харківської державної академії дизайну і мистецтв на чолі із керівництвом академії із успішною реалізацією творчого задуму − відкриттям неймовірної виставки у просторі рідної Академії.
Бажаємо творчого натхнення для нових планів, оскільки такі проєкти стають джерелом віри і надії для нас всіх
Неймовірно відверті промови, неймовірно тепла атмосфера обумовили відповідне враження і бажання «переказати» основний сюжет виставкового проєкту.
P.S. Слова і словосполучення в лапках − назви полотен.
***
На щасливій землі у найщасливішому місті «У потоці щастя» жили звичайні люди. І життя у них було звичайне, щасливе, не життя, а «Колесо життя». І щастя у них було звичайне, буденне, як-от: «Квіти зі свого саду» або «Нашестя фламінго у саду».
За щасливим містом росли «Маки», якими люди милувалися і ставали ще щасливішими. Ці найщасливіші люди вірили, що «Все у наших руках», і це «все» є щастям. А найщасливішим щастям є така звична буденна можливість, як бути «Разом». А ще було «Щастя в польоті» «До зірок». З огляду на цей постулат, навіть «Сільські ластівки» були щасливі.
«Ключі від щастя» щасливі люди не ховали − раптом будуть потрібні терміново. І не губили!
Щасливі люди вірили, що «Земля тримає» і саме «Із земних глибин визріває мрія» − «Щастя любити» і «Співтворення». А значить, народжуються нові щасливі люди. Щось на кшталт «Сільського пейзажу з янголом».
І «Птахолов» був щасливим, і «Спляча», бо у кожного з них були свої «Квіти кохання» у «Квітні», а потім «Вибір» і «Прощення».
У кожного було своє «Гніздо щастя» зі своїм «Садом» і «Une ètude».
Дощ якщо і йшов, то це був «Золотий дощ».
І взагалі цей час, як з’ясується невдовзі, був золотим, принаймні, мав «Золоті нитки». Біля «Вівтаря щастя» досить було промовити «Дай, Боже, щасливу долю!».
Таким урівноваженим («Рівновага») було «Колись щастя…».
Після початку війни щасливий «Серпень» і щасливий кіт («Шурік») залишились тільки у «Моїх спогадах».
Але щасливі люди продовжують покладатися «На щастя». І навіть винайшли свою «Optimism» − формулу майбутнього щастя: квіти, фламінго, ластівок, сади, зірки, дощі, кохання тощо пропонується звести у квадрат.
І буде нове щастя. «Щастя в квадраті»
Валентина БОРБУНЮК закликала студентів факультету «Дизайн» долучитися до проєкту «Щастя в квадраті». У рамках дисципліни «Риторика та ораторська майстерність» студенти виконують завдання з написання текстів, заголовком яких є назва одного із полотен виставки «Щастя в квадраті», тож паралельно з анімацією відбувається вербалізація творів проєкту «Щастя в квадраті».
Уже маємо два тексти «Колись щастя…» і «Птахолов». Далі буде…
Нагадаємо, що виставки «Щастя в квадраті» − багатоскладовий проєкт, що реалізовується за фінансової підтримки Українського культурного фонду командою Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Фото: Валентина БОРБУНЮК
• «МОНУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО В УКРАЇНІ: МІЖ ЗДОБУТКАМИ ТА ВИКЛИКАМИ». Тематичний випуск наукового журналу «ВІСНИК Харківської державної академії дизайну і мистецтв», № 2 (2023)
Шановні колеги!
Цьогоріч виповнилось 40 років від часу заснування кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв (1983) — потужної мистецької школи, яку створювали відомі українські мистці. Вона виникла не на пустому місці, бо ґрунтувалася на глибоких мистецьких традиціях минулого та нових досягненнях світового мистецтва. Вихованці нашої кафедри здобувають ґрунтовну художню освіту та реалізують себе в різних мистецьких галузях, напрямках та техніках. Як монументалісти, вони створюють розписи, вітражі та мозаїки в храмах і громадських спорудах, так само як і опановують сучасну естетику муралів. Поряд з цим, сама галузь монументального мистецтва, яка естетично склалася ще в радянській парадигмі, все більше стикається з низкою сучасних викликів. Вони пов’язані зі змінами соціального замовлення, новим розумінням мистецьких завдань та сучасним естетичним осмисленням архітектурного середовища. Активне входження сучасного мистецтва та стріт-арту в міський простір також кидає виклик традиційним підходам, з яких сьогодні залишається актуальною хіба що галузь храмового малярства. Навіть, сама назва «монументальне мистецтво» все більше викликає питань та сумнівів фахівців, які вважають її анахронізмом. Більш того, серед абітурієнтів художніх вишів це словосполучення викликає непорозуміння і швидше відлякує їх, ніж приваблює. На цьому тлі виникають складні дискусії щодо заміни цього сталого визначення іншим, більш сучасним, але не менш масштабним за своїм охопленням усіх завдань нашої творчої галузі.
Означені питання актуалізують проблему визначення сучасної мистецької території того, що за традицією вважається галуззю монументального мистецтва зі всіма його номінаціями й художніми засадами. Нинішня міграція викладачів та студентів в умовах сучасної війни, розв’язаної РФ проти незалежної України, показала велике розмаїття регіональних мистецьких та освітніх традицій в цій царині, що стало віддзеркаленням історико-культурної самобутності окремих мистецьких центрів нашої країни. Це спонукає до діалогу між творчими школами заради усвідомлення різних досвідів й зосередження загальних зусиль на шляху нашого мистецького руху до Європейського Союзу.
Все це наштовхнуло редакцію «ВІСНИКА Харківської державної академії дизайну і мистецтв» зробити окремий тематичний випуск, присвячений осмисленню того стану, в якому опинилася ця мистецька галузь у творчості та мистецькій освіті різних регіонів України як з точки зору осмислення нашої спадщини й здобутків, так і нагальних сучасних проблем.
Євген Котляр,
головний редактор «ВІСНИКА ХДАДМ»,
професор кафедри монументального живопису ХДАДМ
• Виставка «ЩАСТЯ В КВАДРАТІ» в галереї ХДАДМ
В галереї ХДАДМ (вул. Мистецтв, 11, Харків)
з 30.10.2023 до 30.11.23 була виставка «Щастя в квадраті» − багатоскладовий проєкт, що реалізовується за фінансової підтримки Українського культурного фонду та командою Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
На згадку про «Щастя в квадраті» відвідувачі отримають буклет виставки з AR-анімацією та QR-посиланням на відеоролик про проєкт.
Виставковий проєкт «ЩАСТЯ В КВАДРАТІ», започаткований навесні 2020 року,став проявом творчого спротиву пандемії COVID-19, що паралізувала життя усього світу. Упродовж 2020 року ця акція була своєрідною арт-терапією для творчої молоді, відрізаної від звичних каналів комунікації.
У руїнах повномасштабної війни, разом зі зруйнованими містами й численними людськими жертвами, загинуло й кілька наших «квадратів» щастя. Вони залишилися тільки в електронному і друкованому форматах, як свідчення про нашу долю й історію.
Тому реалізація цього задуму, як відновлення мистецької діяльності, як головного мотиву спротиву та надії всієї нашої країни, нашого Харкова, нашої Академії, стало важливою творчою місією саме зараз.
Фото: Марія Чирва, ОПП «Реклама та відеоарт»
• Олег КОВАЛЬ, Pro «Щастя2»
Інтерв’ю Олега КОВАЛЯ, голови секції критики і мистецтвознавства Харківської організації Національної спілки художників України, Катерини ЗУБ та Аліни СТАРНАВСЬКОЇ, учасниць проєкту, з Валерією БОРОХ, ОПП «Продюсування та арткураторство», засновницею KSADA Media Group.
Олег КОВАЛЬ
Валерія БОРОХ: Розкажіть про свої враження від виставки, чи вважаєте Ви, що порушені теми та концепція проєкту є важливими та на часі?
Олег КОВАЛЬ: Я давно слідкую за проєктами, які розбудовує і вирішує Євген Олександрович (Євген КОТЛЯР, автор, куратор проєкту «Щастя в квадраті»), до речі, я також колишній викладач Академії, тому мені багато хто із учасників знайомий особисто, когось я виставляв, про когось писав.
Але справа у тому, що цей проєкт, що був задуманий до війни, під час карантину, як певна компенсація нестачі зовнішнього простору і форми вияву, сьогодні виявився надпотужним, тому що метафоричні смисли, які пов’язують із концептом щастя, поглиблені саме із такими креативними проєктами, які мають вихід в доповнену реальність.
………
Про те, що забули сказати саме на відкриті, про що хотілося б сказати: оскільки позначено, що цей проєкт присвячений 40-чю кафедри монументального живопису, то слід підкреслити, що в роботах є три, принаймні я бачу, підходи до монументалізму у межах станкової живописної творчості, і традицій, які розвивались з 90-их років по сьогодні; традицій і БИКОВА, і ГОНТАРІВА, і КРИЛОВА, традицій наших вітражистів, і традицій тих монументалістів, які пов’язані були з традиційною живописною технікою, втілилися в цих роботах через покоління, бо і Юлія ЛАНДІНА («Une ètude», «Золотий дощ»), і Олег ОМЕЛЬЧЕНКО («Серпень»), і Катерина ТКАЧЕНКО («Співтворення»), і Вадим КОЛТУН («Вівтар щастя») – це інший зріз, найновітніші вихованці нашої академії, це зовсім інший підхід, який вже несе на собі, скажімо так, відгомін відсутності монументальної практики у наскрізному просторі, бо монументалізм, на жаль, як форма професійної роботи, відійшов ще на початку 90-их – середини нульових. Але між тим, такі проєкти повертають віру в те, що живопис є дещо більшим ніж просто пофарбоване полотно, і більшим ніж ремісницькі навики, живопис є потужним виявом концептуальних ідей, і в цьому плані він не поступається графіці.
Ще дуже важливий момент – це присутність вчителя і креатора, який цей проєкт влаштував, відчутно присутність вчителя за кожним із авторів, відчутно школу; недарма цей проєкт розгортається у просторі нашої академії (ХДАДМ), бо саме ця наслідуваність – це і є певне «щастя в квадраті», тому що щастя бути фахівцем, щастя бути належним до певної традиції, щастя бути дотичним до можливості мовою образотворчості, живописом висловлювати актуальні ідеї, актуальні потреби часу, і головне зберегти і донести широкому глядачу той шарм мистецький, чарунки своєї власної особистості, які втілені в кожній із присутніх робіт.
Так що мені здається, що це один з вагомих наслідків цього відкриття, цього проєкту, і дай Боже, щоб він мав величезний, і я в цьому не маю сумнівів, успіх на будь-яких виставкових платформах і проєкціях.
В.Б: Дякую Вам, дуже комплексно та цікаво, зараз я вручаю вам Каталог виставки «Щастя в квадраті» (https://old.ksada.org/pdf1/Kataloh_proyektu_Shchastya_v_kvadrati.pdf).
Катерина ЗУБ
Валерія БОРОХ: Представтесь, будь ласка.
Катерина ЗУБ: Мене звуть Катерина Зуб, я випустилась з Худпрому у 2006 році.
В.Б: Покажіть, будь ласка, свої роботи
К.З: У мене вийшов триптіх: «Квітень», «Колись Щастя», та «Гніздо Щастя».
В.Б: Ми з Вами разом розвішували трошки роботи, розкажіть як змінилась атмосфера експозиції у день відкриття коли є люди?
К.З: Коли є глядач – це завжди щось нове, роботи працюють саме на глядача.
В.Б: Чи важливо для вас особисто порушувати питання щастя у своїй творчості, на скільки Вам це допомогло, саме концепція цієї виставки?
К.З: Насправді я давно цією темою займаюся, коли я випускалася мій диплом був на тему щастя, він називався “Мрія про синього птаха”, тому я в цій темі себе дуже комфортно почуваю і практикую.
В.Б: Враховуючи подальшу долю цих трьох робіт виставки, де би ви хотіли, щоб вони опинилися, хто мав би їх побачити, якщо ми знаємо що вони будуть експозиціонуватися інституціях прикордонних міст?
К.З: Я б дуже хотіла, щоб вони опинилися в Криму, на моїй Батьківщині, щоб їх можна було показати саме там.
В.Б: Дякуємо, чудово, зараз я вручу вам Каталог виставки «Щастя в квадраті».
Аліна СТАРНАВСЬКА
Валерія БОРОХ: Представтесь, будь ласка
Аліна СТАРНАВСЬКА: Аліна Старнавська, випускниця ХУДПРОМУ.
В.Б: Ви у ролі миткині сьогодні?
А.С: Так.
В.Б: Чи важливо для Вас особисто порушувати питання щастя у своїй творчості, як Ви це для себе інтерпретуєте?
А.С: Я вважаю, що кожна людина порушує це питання, чи якось окреслює його для себе, свої бажання, свої прагнення, і ми зробили це, щоб таке відчути.
В.Б: Дуже Вам дякую, зараз вручаю Каталог виставки «Щастя в квадраті» (https://old.ksada.org/pdf1/Kataloh_proyektu_Shchastya_v_kvadrati.pdf).
• СТУДЕНТИ КАФЕДРИ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗПИСІ МУРАЛУ БУДИНОЧКА ГАЗОВИКІВ
На Салтівці будівля газорозподільчого пункту стала своєрідним полотном для нового муралу. Звичайні стіни тепер уквітчані маками та дівчиною, яка є символом Вільної України, яка дивиться у майбутнє та тримає птаха в руках, відпускає його у чисте мирне небо…
Виконавці розписів студенти 2 курсу ОПП “Стріт арт і монументальне мистецтво”:
Євгенія ГАПОНОВА;
Анастасія ЛИСЕНКО;
Катерина ХОДЄЄВА;
Володимир ТВЕРДОХЛЄБ.
Пишаємося нашими студентами!
Керівник проєкту: Анастасія ХУДЯКОВА, викладач кафедри Монументального живопису
Світлини взяті з відеорепортажу “Харків НОВИНИ”, який можна оглянути за посиланням:
https://youtu.be/IUjP1fvsmFY?si=4Vox4kENamuQLrXd
• Віртуальна виставка «АВТОПОРТРЕТ З ЯБЛУКОМ»
Виставку «АВТОПОРТРЕТ З ЯБЛУКОМ. Самопрезентація міфа», що триває у Державній бібліотеці Ліппе в Детмольді подовжено до кінця вересня через постійну глядацьку зацікавленість.
Проєкт «АВТОПОРТРЕТ З ЯБЛУКОМ. Самопрезентація міфа», був створений у 2019 році як ідея творчого об’єднання різних поколінь харківських художниць, студенток та випускниць кафедри монументального живопису ХДАДМ. Здебільшого всі вони є учнями професора Євгена КОТЛЯРА.
Протягом 2019-2021 років цей проєкт у вигляді пересувної художньої виставки з AR- анімацією, створеною студентами кафедри «Мультимедійний дизайн», був показаний у різних містах України й з травня 2023 року експонується у Державній бібліотеці Ліппе в Детмольді, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
Пропонуємо відвідати виставку «АВТОПОРТРЕТ З ЯБЛУКОМ. Самопрезентація міфа» на віртуальній платформі Kunstmatrix:
https://artspaces.kunstmatrix.com/en/exhibition/11611794/self-portrait-with-an-apple
та подивитися відео презентацію виставки:
Проєкт «АВТОПОРТРЕТ З ЯБЛУКОМ. Самопрезентація міфа» був реалізований завдяки зусиллям:
Євгена КОТЛЯРА, автора й куратора проєкту;
Авторів 26 живописних творів:
Юлії Балабухи, Вікторії Білецької, Марії Борисової, Анастасії Галкіної, Марини Демиденко, Дар’ї Денисової, Марії Довгалюк, Катерини Зуб, Анни Кругляк-Дриги, Юлії Ландіної, Анни Лахматової, Тетяни Литвин, Марини Ляшенко-Тарасовець, Анастасії Молдаван, Юлії Осоки, Катерини Перепелиці, Євгенії Погребняк, Тетяни Саєнко
Альони Сімонової, Таїсії Стаценко, Світлани Сьянової, Тетяни Фринтов, Анастасії Худякової, Ірини Шматової;
Михайла ОПАЛЄВА, Сергія КЛІМАНОВА, Ганни ПЕГАХІНОЇ − керівників створення анімації;
Авторів анімації:
Анни Боєвої, Іллі Васильченка, Діани Гармаш, Олександри Голубової, Анастасії Гриви, Маргарити Дмитренкової, Ольги Ємець, Аліни Кузнецової, Аріни Лаврентьєвої, Сергія Линника, Діани Ляшенко, Анни Маслової, Дар’ї Пугачової, Олени Різниченко, Даніїла Сахаревича, Вікторії Стороженко, Ксенії Татаринцевої, Вікторії Юрченко
Надії ВЕЛИЧКО – дизайнер проєкту;
Також маємо нагоду подякувати всім причетним до проєкту, всім хто безпосереднє допоміг з організацією виставки у Детмольді:
Тетяні КАСЬЯНЕНКО – комунікатору проєкту;
Ладі КАСЬЯНЕНКО – перекладачці німецькою;
Неллі ШАРАБАРОВІЙ, яка мужньо під звуки повітряної тривоги о третій годині ранку везла через весь Київ буклети виставки для відправки до Німеччини;
Лілії ГРАФСЬКІЙ за оперативну дизайнерську підтримку.
Дякуємо за створення виставки на віртуальній платформі Kunstmatrix:
Ірині ПРАСОЛОВІЙ − куратор віртуальної виставки на Kunstmatrix;
Руслану КРАВЦОВУ − створення 3D моделі;
Ользі КУСАК − монтаж відео.
Бажаємо всім невичерпного творчого натхнення та подальших успішних проєктів.
• У Нью-Йорку відкрилась виставка Євгена КОТЛЯРА
Дорогі друзі, з радістю повідомляємо про відкриття у Нью-Йорку, в Університеті Фордем виставки професора та завідувача кафедри монументального мистецтва ХДАДМ Євгена КОТЛЯРА.
Виставка “THE LIGHT OF THE REVIVAL. Stained Glass Design for Restituted Synagogues of Ukraine by Eugeny Kotlyar” присвячується розробці проєктів та створенню вітражів для українських синагог з 1995 по 2005 роки, в ті часи, коли відбудовувалася незалежна Україна, повертаючи знищені попередньою владою та забуті духовні і художні традиції.
Євген Котляр був запрошений з цією виставкою до Університету Фордем у Нью-Йорку. Експозиція розташована у приміщенні the Walsh Family Library at Fordham University.
Професор Котляр виступив онлайн з Києва й говорив про той час активного відродження духовного життя в незалежній Україні, повернення до своїх традицій, у тому числі й художніх, а також про проєкти, задуми та втілення вітражів для українських синагог.
Виставка присвячена світлій пам’яті професора Олександра Федоровича ПРОНІНА (1934–2002), засновника та першого завідувача кафедри монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв (тоді – кафедри монументально-декоративного розпису Харківського художньо-промислового інституту) та фундатора школи художнього вітражу в Східній Україні.
Каталог вже доступний на сайті Університету за посиланням:
https://research.library.fordham.edu/jewish_facultypubs/4/
Євген Котляр біля свого дипломного проєкту вітражів для Харківської хоральної синагоги у день захисту. Харківський художньо-промисловий інститут, 1995
Вітражі для Київської синагоги на Подолі, 2002. Фото 2022 р.
Євген Котляр біля своїх вітражів… 20 років потому. Фото 2022 р.
• «Автопортрет з яблуком» в річному звіті Державної бібліотеки Ліппе в Детмольді, Північний Рейн Вестфалія, Німеччина
«Автопортрет з яблуком (Selbstportret mit Apfel)» − проєкт Харківської державної академії дизайну і мистецтв, який було реалізовано Мистецьким центром HudpromArt у співпраці з Державною бібліотекою Ліппе в Детмольді, Північний Рейн Вестфалія, Німеччина в літку 2023 року внесено до річного звіту цієї інституції (стор 5).
https://digitale-sammlungen.llb-detmold.de/periodical/titleinfo/10038604
Віртуальна виставка на сайті Державної бібліотеки Ліппе в Детмольді:
https://www.llb-detmold.de/aus-unserer-arbeit/ausstellungen/a-2023-1-apfel/
Нагадаємо, виставковий проєкт «Автопортрет з яблуком. Самопрезенація міфа» був створений у 2019 році як ідея творчого об’єднання різних поколінь харківських художниць, студенток та випускниць кафедри монументального живопису ХДАДМ. Здебільшого всі вони є учнями професора кафедри Монументального живопису Євгена КОТЛЯРА.
Протягом 2019-2021 років цей проєкт у вигляді пересувної художньої виставки з AR- анімацією, створеною студентами кафедри «Мультимедійний дизайн», був показаний у різних містах України.
Війна в Україні розкидала учасниць цього проєкту по всій земній кулі. Під час повномасштабного вторгнення було знищено деякі твори з цього проєкту в домівках через ракетні обстріли та бомбардування. Частина робіт законсервована. Тому на виставці було представлено друковані копії робіт на полотні.
Виставка в Державній бібліотеці Ліппе в Детмольді 2023 року об’єднала харківських мисткінь вже в Європі, в Німеччині. Тема проєкту виявилася позачасовою. В автопортретах мистців мотив з яблуком розкривав тему вічності та швидкоплинності, а також особистий екзистенційний досвід.
АВТОРИ:
Автор та куратор проєкту: Євген КОТЛЯР, професор кафедри «Монументальний живопис» ХДАДМ
AR частина: Михайло ОПАЛЕВ, завідувач кафедри «Мультимедійний дизайн»
Графічний дизайн: Надія ВЕЛИЧКО, викладач кафедри «Графічний дизайн»
Керівники AR: Сергій КЛІМАНОВ, Михайло ОПАЛЕВ, Ганна ПЕГАХІНА.
Автори творів: студенти та випускники кафедри «Монументальний живопис» ХДАДМ:
Анімація: студенти ОПП «Мультимедійний дизайн» ХДАДМ
Виставка тривала з 24.05.2023 – 24.08.2023 у Державній бібліотеці Ліппе в Детмольді, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
Виставка організована Державною бібліотекою Ліппе в Детмольді, Мистецьким центром «HudpromArt» Харківської державної академії дизайну і мистецтв за сприянням Східного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України за підтримки компанії СSLtd (Харків).
Ілюстрація: «На все свій час» Анастасії ХУДЯКОВОЇ, викладача кафедри Монументального живопису ХДАДМ.
• Міністерство культури та інформаційної політики України
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
ВИСТАВКА ТВОРІВ ВИКЛАДАЧІВ
ФАКУЛЬТЕТУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 8 березня 2023
Мистецький центр HudpromArt презентувала виставку творів викладачів ХДАДМ – майстрів, які формують сучасну школу образотворчого мистецтва Харкова. Виставка робіт, створених у різний часу, стала парадоксальним містком між минулим та очікуваним майбутнім.
Кожен день, який ми проживаємо під час війни, сповнений суперечливих емоцій і почуттів, дихотомії психологічних станів. Страх, біль втрат, гнів, туга за мирним життям, радість від здобутків і перемог наших оборонців, емпатія, захоплення подвигами звичайних людей, адаптація до реальності або ж її несприйняття, іноді – спустошення і завмирання, рідше – спокій і рівновага…
Суголосно емоціям пульсує наше серце, ритм якого реагує на все: то завмирає від жаху, то прискорено б’ється, вистрибуючи з грудей, то, нарешті, заспокоюється і рівно відміряє час. Так само побудована експозиція, де ритм то прискорюється й посилює напругу, коли в око втрапляє небо червоних відтінків, то зупиняється в заціпенінні біля зображень понівечених будинків. Глядач сповнюється оптимізмом, дивлячись в очі Валерію Залужному, і поринає в темне провалля смутку разом з покинутим возом, вдивляється в суворі очі Майстра і ніби чує звуки скрипки фронтового скрипаля. Є місце для веселощів і спокою пейзажів, іронічної розмови і авторської міфології мистця, вітру змін і ангельських створінь. Розмаїття образів занурює глядача у спогади, надихає та сповнює надією на переможне майбутнє з яскравими серпневими квітами, на продовження життя у власному ластівчиному гніздечку в Мудрій Україні, де неможливе стає можливим і голова Медузи Горгони – трофеєм Переможця.
У виставці взяли участь:
Анорічева-Єрьомка Антоніна, Брагін Олександр, Ганоцький Василь, Демченко Олександр, Дмитрієв Олексій, Єрьомка Дар’я, Ковальова Марія, Носань Володимир, Носєнков Володимир, Рідний Олександр, Радомський Микола, Сбітнєв Сергій, Чурсін Олександр, Чеботов Ігор, Чурсін Віктор, Чурсіна Віра, Шевченко Володимир, Шуліка Вячеслав, Яхін Ільдан.
Кураторки виставки: Наталія Постельга, Каріне Єсипенко.
Телефон відповідальної особи 0956723310
• Відкриття виставки в Державній бібліотеці Ліппе
24 травня 2023 року в межах виставкового проєкту «A SELF-PORTRAIT WITH an APPLE. Self-presentation of the myth.», що представлено/експонується в Державній бібліотеці Ліппе в Детмольді (Північний-Рейн Вестфалія) відбулася зустріч Dr. Joachim Eberhardt, директора Державної бібліотеки Ліппе в Детмольді, пана Jörg Düning-Gast голови асоціації Ліппе та спонсора бібліотеки, пана Sven Коch журналіста обласної газети Lippische Landes Zeitung з Євгеном КОТЛЯРОМ онлайн з Київа, професора кафедри монументального живопису, й Тетяни КАСЬЯНЕНКО, керівниці Мистецького центру HudpromArt.
Присутні висловили підтримку українським митцям й студентам Академії. Євген КОТЛЯР подякував організаторам за можливість експозиції в такій поважній інституції. Він також відповів на питання про задум, історію та виставкове життя проєкту, з яким до початку війни познайомилися глядачі багатьох міст України. Зараз цей проєкт представляє молоде українське жіноче мистецтво в Європі, що є важливим культурним і символічним мессаджем. Через війну багато мисткинь – учасниць проєкту опинилися в різних країнах світу, і цей проєкт знов зібрав їх, цього разу – в Німеччині. Євген Котляр курує цей проєкт онлайн з України. Паралельно з роботою в Харківській Академії він також викладає у якості запрошеного професора в Яґеллонському університеті Jagiellonian University в Кракові.
• ХАРКІВСЬКІ «ЯБЛУЧКА» ЇДУТЬ ДО НІМЕЧЧИНИ!
На початку травня в Державній бібліотеці міста Детмольд (Північна Рейн-Вестфалія) Харківська державна академія дизайну і мистецтв відкрила виставку проєкту харківських монументалістів (а точніше монументалісток) «Автопортрет з яблуком. Самопрезентація міфу». Принти творів, зроблені спеціально під розмір експозиційного простору, були представлені німецьким глядачам разом з анімацією, відеофільмами та буклетами, перекладеними німецькою.
Для нас це був новий досвід у багатьох сенсах.
По-перше, це найбільш повна експозиція всіх робіт, оскільки репродукції на полотні дозволяють представити як ті роботи, що не змогли доїхати на українські вернісажі з Північної Америки, так й ті, що загинули у будинках та майстернях наших авторів під час бомбардувань та обстрілів російською артилерією та ракетами.
По-друге, анімація до творів пожвавлює самі роботи і дає важливий для сучасного глядача імерсивний ефект.
По-третє, це досвід адаптації виставкового проєкту до будь-якого експозиційного простору, який дозволяє масштабувати самі роботи та вільно варіювати композицією всієї виставки. Зрештою, монітори, на яких можна переглядати відеофільми до виставки та інтерактивно гортати буклет, нададуть проєкту виставкову завершеність.
Ну і «вишенька», а точніше «яблучко» на торті – невелика виставкова фотозона з приємним яблучним асамбляжем поєднає реальний вимір із художнім та віртуальним світами.
Ця виставка присвячена 40-річчю заснування кафедри монументального живопису ХДАДМ (1983).
Текст та фото: Євген Котляр (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02v6D92gRJSy4Y5FaJ6hxLp6uMV7HKNqbaG9FbXjw5GxP5h8TbLtz7XMzhTuwa7rdwl&id=100001847043066&eav=AfbWDSNskNKtZVhB4AC7R0V46BxecJSoGIw2OWx1Dmw3lWDPJ9oQaUjAzN-hNqBToRs&m_entstream_source=timeline&paipv=0)
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.