ЗУСТРІЧ З ХУДОЖНИКОМ Д.В. ДІДОРЕНКОМ

26 вересня в Харківській академії дизайну і мистецтв відбулася зустріч викладачів та студентів факультету «Дизайн середовища» з відомим художником Дмитром Віталійовичом Дідоренком.

Художник здобув освіту в Харківському художньо-промисловому інституті за фахом художник-конструктор. Малював з раннього дитинства - багато, всюди і завжди, виділяючись серед однолітків раннім умінням і здатністю бачити суть зображуваного. Уже в роки навчання в інституті виходив на вулиці Харкова і Криму зі своєю творчістю. До 1991 року відбувся як аквареліст міського пейзажу, продавши і поширивши близько 700 акварелей.

Влітку 1991 року, беручи участь в пошуковій експедиції, підірвався на німецькій міні часів Великої Вітчизняної війни. Був важко поранений, контужений, повністю втратив зір. Для реабілітації художнику знадобилося чотири місяці, і вже 31 жовтня 1991 року ним було створено перший твір при повній втраті зору.

Безвихідна ситуація змусила майстра винайти свою унікальну технологію створення творів станкової графіки при відсутності зору - «техніку Impossible». Роками вона відточувалася і ускладнювалася. Тепер в кудожник написав понад 300 картин і став лауреатом премії ім. А. Куїнджі. Яке ж було здивування комісії, що партині використовується до трьох тисяч відтінків кольору, стає доступною будь-яка складність композиції. Хрисудила це звання, коли за нагородою вийшла сліпа людина!

Для отримання результатів автор виклеює з паперу одноразову складну систему лекал-трафаретів, фіксує конструкцію на ребрі планшета, використовуючи їх, прибираючи і замінюючи іншими. У вільні віконця серед виклеєних силуетів наноситься пігмент поролоновою губкою. Кольорове рішення композиції колорист становить, використовуючи близько тисячі баночок, розставлених в коробках. Мірною ложкою і пензлем проводиться точне дозування і розфасовка фарби по коробках. У кожній коробці знаходиться по 12 відтінків врахованого кольору, що залишаються в пам'яті художника. На один твір йде від 230 до 650 робочих годин.

За чверть століття автор брав участь в більш ніж 60 спільних і персональних виставках. Картини знаходяться в 19 країнах світу, а також в колекціях Харківського і Донецького художніх музеїв, в інших галереях і приватних зібраннях. У домашньому архіві художника близько 700 публікацій в газетах, журналах, альманахах, довідниках, каталогах, наборах листівок. Існує велика кількість зйомок і записів, документальних фільмів, відеоочерков, матеріалів для новин різних телеканалів і радіопередач.

За словами Дідоренка, «мистецтво лікує душу,…. щоб мистецтво лікувало, потрібно приймати в ньому безпосередню участь. Бути співавтором. І це може абсолютно кожен з нас. Художник впевнен, що «коли вже доросла людина знаходиться в якійсь біді, складній життєвій ситуації або сильному занепаді внутрішніх ресурсів, то мистецтво дійсно здатне лікувати. Я часто розповідаю, що мене врятувала, витягла з того світу та підтримувала протягом всього життя саме творча реалізація. Якби я не реалізовував свій творчий потенціал, я б просто помер. Загинув б від горя. Коли я творив, то переживав всю палітру емоцій віддаючи їх у всесвіт і отримуючи взамін полегшення, наповнення і глибоке творче задоволення. Ніколи не треба говорити - «я не вмію», треба завжди говорити «я спробую». Саме про бажання жити, видужувати і рухатися далі за допомогою мистецтва я і говорив сьогодні перед майбутніми арт-терапевтами, випускниками Харківської Академії дизайну і мистецтва, в якій 30 років тому навчався сам. Вони впевнені, що мій досвід, мої навички, мій пройдений шлях буде корисний їм в подальшій роботі з людьми, які переживають складні життєві періоди. Говорив про те, що навіть якщо зараз людина нездужає, то не потрібно говорити «я хворію» - скажіть «я видужую». Тоді слідом за словами почне змінюватися і ваша реальність навколо!»