НАУКОВО-МЕТОДИЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ


БІБЛІОТЕКА

ГРІНЧЕНКО
Наталія Анатоліївна

Директор бібліотеки


Історія бібліотеки ХДАДМ нерозривно пов'язана з історією Академії. Ще в 1869 році Марією Дмитрівною Раєвською-Івановою була відкрита школа малювання як окремий спеціальний навчальний заклад художньо-промислового напрямку. У 1893 році шкільна бібліотека нараховувала близько 400 томів. У 1912 році у Харкові відкрилось Художнє училище. Частину літератури зі школи М. Раєвської-Іванової було передано до його бібліотеки. У 1919 році училище було перетворення на Вільні державні художні майстерні.

З 1947 року бібліотекою завідувала Тетяна Миколаївна Волкова. Вона почала записувати усі книги до журналу інвентарного обліку та складати каталоги. На 1 січня 1953 року фонд бібліотеки нараховував 22 868 примірників. У 1963 році Харківський державний художній інститут було реорганізовано у Харківський художньо-промисловий інститут та переорієнтовано на підготовку художників промислового і декоративного профілю.

З 1980-х років по 2021 рік беззмінним керівником бібліотеки була Ніна Вікторівна Соболєва. Під її керівництвом бібліотека зазнала значних позитивних змін. У 1991 році, із введенням в експлуатацію нового корпусу інституту, бібліотека переїхала до спеціально для неї побудованого приміщення загальною площею 651 кв. м. З цього часу студенти почали оформлювати приміщення бібліотеки. Було розписано стіни, зроблено вітражі, скульптури, картини для холу та залів бібліотеки, виконана реставрація бібліотечних меблів початку ХХ століття.

На сьогодні фонд бібліотеки складає понад 146 тисяч примірників та є одним з найстарших зібрань літератури за фахом. У фонді букіністичних видань зберігаються книги починаючи з 1800 року видання, які надають можливість поколінням студентів доторкнутись до художньої культури минулого та ознайомитись з книжковим мистецтвом ХІХ - поч. ХХ століття.

Протягом ХХ століття фонди бібліотеки комплектувались літературою за фахом навчального закладу, а саме з образотворчого мистецтва, промислового дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва та іншою літературою, пов'язаною з навчальним процесом. Таким чином фонд бібліотеки ХДАДМ є унікальним зібранням фахової літератури, яке надає можливість навчання та розвитку для студентів та співробітників Академії.

До бібліотеки продовжує надходити література за профілем Академії з урахуванням відкриття нових спеціальностей.

Під впливом технологічних та соціокультурних перетворень, що відбуваються у сучасному навчальному просторі, змінюються традиційні стереотипи взаємодії між бібліотекою та її користувачами. Зважаючи на стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій бібліотека опановує цифрові технології та новітні засоби комунікацій. Також бібліотека виконує роботу по занесенню даних до репозиторію наукових робіт професорсько-викладацького складу Академії. При інформаційно-довідковому відділі створений комп’ютерний читальний зал. Усі комп’ютери підключені до мережі Інтернет. Довідковий апарат складається з традиційних та електронних каталогів і картотек. Для користувачів бібліотеки постійно поповнюються та вдосконалюються бази даних. Станом на 01.01.2021 рік кількість бібліографічних записів в електронному каталозі становить – 5 515.

Спираючись на досвід попередніх років, бібліотека працює для відвідувачів, зберігаючи надбання поколінь та удосконалюючи їх. У бібліотеці зараз працює 4 читальні зали, абонемент. У читальній залі наукової та навчальної літератури організовано просторів для експозиції робіт викладачів та студентів академії.

Телефон: (057) 706-02-80
E-mail: library@ksada.edu.ua

 Бібліотека Харківської державної академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ)
ПЕРЕГЛЯНУТИ ГРУПУ FACEBOOK



БІБЛІОТЕКА ІНФОРМУЄ

У вільний доступ виклали понад пів сотні номерів літературно-мистецьких часописів ХХ століття

55 чисел журналів «Нові поезії», «Наша культура» й «Сяйво» розмістили в електронній бібліотеці «Культура України» та на сайті «Бібліотека українського мистецтва». Оцифрування та викладення у вільний доступ часописів відбулося в межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ», який реалізовує медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.

Відтепер доступними стали:
● 13 номерів журналу «Нові поезії»
● 22 номери часопису «Наша культура»
● 20 номерів журналу «Сяйво».

Часопис «Нові поезії» − видання поетів Нью-Йоркської групи, що виходило у 1959-1971 роках в Нью-Йорку. У ньому друкували тексти членів групи, а також перекладну поезію. Особливої уваги заслуговує 6 номер часопису за 1964 рік, в якому були опубліковані автографи оригінальних поезій і до кожної з них були подані репродукції художніх робіт. Детальніше про журнал можна почитати в статті Ігоря Котика «Нові поезії» – журнал поетів без країни»">. Оцифровані примірники часопису читайте на сайті «Культура України».

Журнал «Наша культура» видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів’я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Дослідженням часопису займається професор Микола Тимошик. Відскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці «Культура України».

Часопис «Сяйво» − видання, якому вдалося передати цікаву й інформативну панораму української культури 1910-х років. Де серйозні дослідження межували з наївним моралізаторством, друкувалися ранні твори Тичини й Рильського, а також «докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка». Де можна було прочитати лібрето останньої передсмертної опери Лисенка. Більше про журнал − в матеріалі Олега Коцарева. Оцифровані номери «Сяйва» оприлюднила «Бібліотека українського мистецтва».

«Друкована періодика, яку 50-100 років тому видавали наші попередники, часто залишається незнаною й недоступною загалу. Окремі часописи розкидані по бібліотеках, музеях, приватних колекціях в Україні та діаспорі. Але можливості цифрової ери дають змогу зробити навіть найбільш рідкісні видання відкритими для кожного у будь-якому куточку світу.

Тож для нас було дуже важливо не тільки дослідити архівні літературно-мистецькі часописи, а й дати змогу читачам «погортати» їх й відчути всю тяглість, еволюцію й динамізм наших культурних та мистецьких процесів», − коментує співкураторка проєкту «Екземпляри ХХ» Оксана Хмельовська.

Сканування журналів «Читомо» здійснило у партнерстві із «Музеєм-архівом преси».

Електронна бібліотека «Культура України» НБУ ім. Ярослава Мудрого, яка розмістила оцифровані часописи, була започаткована у 2011 році. Це корпоративний проєкт, в якому беруть участь 29 бібліотек, 22 наукові установи і видавництва, 110 авторів. На сьогодні бібліотека містить близько 13 тисяч відсканованих книжок та журналів.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізовується протягом 2020-2021 років.

Цього року об’єктами досліджень стали 14 журналів: «Сяйво», «Театральне мистецтво», «Перець», «Бібліологічні вісті», «Музика», «Нове мистецтво», «Всесвіт», «Молодняк», «Літературний ярмарок», «Мистецтво L’Art», «Назустріч», «Архітектура Радянської України», «Наша культура», «Нові поезії». Також кілька матеріалів будуть присвячені сучасному стану друкованої мистецької та літературної періодики.

Лонгріди-дослідження цього та попереднього років увійдуть до спеціального друкованого альманаху, який безкоштовно розповсюдять серед вишів, бібліотек та інших установ та організацій, що займаються друкованою періодикою.

Більше про «Екземпляри ХХ» − на сайті проєкту .