ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАННЯ «СКАРБНИЧИЙ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ»

18 квітня 2019 року у галареї лабораторії мистецтвознавства ХДАДМ відбулася презентація видання:
Сушко В.А. Скарбничий Слобідської України: етнографічна та музейницька діяльність академіка ВУАН Миколи Федоровича Сумцова / В.А. Сушко. – Х: ФОП Бровін О.В., 2019.-48 с.

Сьогодні – у Міжнародний день пам'яток і визначних місць – розмова про особистість та міцний характер, наукову (етнографічну, літературознавчу та фольклористичну, мистецтвознавчу), громадську та педагогічну діяльність Миколи Федоровича Сумцова (1854 – 1922) стала актуальною подією для ХДАДМ і наукового та музейницького простору Харкова.

18 квітня не випадково стало днем презентації видання, адже саме сьогодні виповнюється 165 років від дня народження нашого видатного земляка.

Валентина Сушко розкрила маловідомі факти з життя та діяльності науковця. Нагадала загалу про його справді титанічний доробок науковця та просвітителя: понад 2000 тисячі наукових праць, серед яких відома монографія «Леонардо да Вінчі», «Писанки», «Коломийки», розвідки про діячів української літератури часів Козацького Бароко.

Але презентоване видання перш за все висвітлює діяльність М.Ф. Сумцова як фахівця музейної справи: фундатора Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (1904 – 1918рр.) та Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди (1920 – 1922 рр.), розвиток та існування яких було засновано на принципах етнографізму (точного відтворення традиційних форм побуту, звичаїв, обрядів і т. і).

На презентації відбулася приємна несподіванка – зустріч з праонукою науковця Марусею, названою на честь бабусі Марії Миколаївни, яка була однією з чотирьох дітей Миколи Федоровича Сумцова. До речі, Маруся дуже схожа на свою бабусю зі старовинного фото.

Словами двох класиків (М.Ф. Сумцова й Марка Твена): «Чутки про мою смерть дещо перебільшені»,– закінчилася презентація. Валентина Сушко у такий спосіб дала аудиторії зрозуміти: якщо про людину видаються книги, монографії, перевидаються роботи самого науковця, вона залишається живою і знаною.

Щиру подяку автору – доценту кафедри теорії і історії мистецтв Валентині Анатоліївні Сушко від імені аудиторії висловила завідуюча кафедрою теорії і історії мистецтв, професор, доктор мистецтвознавства Людмила Данилівна Соколюк.