ЛЕТЯТЬ ЖУРАВЛІ

Анатолій Федорович Кузьменко належить до плеяди тих митців які уособлюють собою поняття – харківська школа графіки та живопису. Серед його вчителів В. Ненадо, С. Солодовник, В. Селезньов, Ю. Морозов та й сам він багато років, окрім творчої художницької праці, віддав викладанню. Тому ювілейна виставка «Рідний край – наш земний Рай» на честь 80-річчя художника, логічно склалася з двох частин: у історичному корпусі представлена графіка майстра, а в мистецтвознавчому центрі «Академія» – живописні роботи.

Звичайно, як буває на подібних урочистостях, слова приязні та шани говорили колеги, учні, мистецтвознавці. Однак мабуть усіх присутніх зачипіла за живе промова-відповідь ювіляра. Він розповів про село з назвою Рідний край (Золочевський район), де шукає натхнення і працює.

«Стою собі та малюю, а прямо наді мною пролітають журавлі: восени відлітають у теплі краї, навесні повертаються. Один пролетів так, що ледь не задів мене крилом, аж вітром майнуло. І я так собі подумав, щось схоже і в людей, часто вони змушені залишити свої домівки, однак їх завжди тягне на батьківщину. Працюю далі, а в мене по щоці котиться сльоза…. Отут і є справжня, не якась надумана філософія життя, краса, яку нам дає рідний край, дарує натхнення і наснагу».

І в цьому випадку навряд можна краще розкрити сутність мистецького підходу і творчого довголіття, ніж її висловив сам художник, який працює у маленькому і водночас такому неосяжному Рідному краї.

Текст: Андрій Корнєв

Фото: Олександр Сурков