«РЄПІН ХХІ СТОЛІТТЯ»
ВИСТАВКА ПЛАКАТІВ СТУДЕНТІВ КАФЕДРИ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

Наприкінці червня «Художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна» шанував митця
новою виставкою «Рєпін ХХІ століття».
Організатори виставки звернулися до молодого та прогресивного покоління художників: «Який він? Як гадаєте як би виглядав знаменитий художник зараз? На які теми створював би свої картини та якою манерою?»
Студенти кафедри графічного дизайну ХДАДМ через свої плакати демонструваи особисте бачення Рєпіна ХХІ століття. До кожної роботи були створені короткі анотації - це або авторське пояснення, або коментар музею.
Представлено колекцію робіт студентів курсу проф. Володимира Лесняка, що брали участь у виставці.
Анастасія Обідник:
«Композиція плакату надає враження єдиного, злитого організму образів із найвідоміших картин митця, який підіймається хвилями, подібними табуну диких коней, які, немов би, несуть глядача крізь сторіччя до надбань живопису того часу. Для створення плакату використані фрагменти картин І.Ю. Рєпіна та Л.Г. Соловйова «Монахи. Не туди заїхали».

Злата Бєздєльна:
«Рєпін - динозавр у світі мистецтва. Навіть через стільки років його пам'ятають і захоплюються його творчістю. Для створення плакату використана картина І.Ю. Рєпіна «Портрет Юркевича», 1879».

Кристина Вознюк:
«Основою плакату є цитата про випадок з життя Рєпіна, в якому присутні Валентина Сєрова та Марк Антокольський. Примітно те, що використаний портрет Рєпіна був намальований Валентином Сєровим, а портрет його матері – самим Рєпіним. Портрет Антокольського від Васнєцова обрано за відсутністю інших варіантів та для плакатної єдності».

Євгенія Голубенко:
«Для створення плакату «Рєпін XXI сторіччя» було використано стиль мінімалізм. Простота і лаконічність - одна із запорук успіху. Автопортрет Іллі Рєпіна у даному стилі відображає його розвиток у мистецтві від юного віку та початку творчого шляху, так би мовити «зеленого періоду» до вже досвідченого та відомого в усьому світі художника. Використання зеленого та рожевого кольорів додає плакату яскравості та допомагає сприймати плакат сучасно».

Дар’я Обідник:
«Висуваючи твори на передній план, яскравим візуальним контрастом та сучасними графічними прийомами, плакат знайомить з героями полотен митця. Він символізує й довгу історію, й сьогодення. Пропонує поглянути на звичне для багатьох мистецтво під інакшим кутом, з іншої відстані, в незвичному контексті».

Анна Дорофеева:
«Концепція даного плакату полягає в спробі зрозуміти взаємозв'язок між інтелектом художника і його самовираженням в мистецтві. Якщо зв’язок є, то який саме? Ймовірно, що чим вище інтелект художника, тим більше різнобічними і неоднозначними стають його твори».

Софія Кардаш:
«Соціальні мережі заполонили життя як глядачів мистецтва так і митців. Сьогодні щоб знайти визнання у суспільства художнику доводиться проводити більшість часу у мережі ніж створюючи нові роботи, лайкати, коментувати, підписуватись. А глядач зі своєї сторони дивиться на мистецтво через екран смартфону, постячи фотографії в спробі показати себе більш інтелектуальним».

Дар’я Калашникова:
«Плакат розповідає про особисте життя Рєпіна. Втрачаючи інтерес до однієї жінки, художник знаходить музу в інший. Авжеж! Навколо було стільки цікавих жінок, які так захоплено дивилися на генія... Але так було допоки Рєпіна-ловеласа не «пришили до спідниці».

Ксенія Кіорпе:
«Плакат натхненний життям та фантастичним світом Іллі Рєпіна. Робота передає особистий настрій стосовно його жінок, творчості та внутрішніх пошуків себе».

Євгенія Лобанова:
«Плакат покликаний передати натуру художника. Про характер Рєпіна можна сказати, що художник був досить рішучий і самовпевнений. На своїх портретах Рєпін показує себе як статусна, благородна людина, що вміє точно влучити своєю гострою і мудрою думкою. Для створення плакату використана картина В.Д. Польонова «Портрет художника Іллі Рєпіна», 1876».

Марія Лисенко:
«Тенденції сучасної культури у будь-яких її проявах, сприяють усуненню меж між масовою культурою та елітарною. Змішанню так званого «високого» та «низького» жанрів. Розгорнулась ціла боротьба з традиційними ціннісними центрами. Можливо, для того, щоб привернути увагу сучасного покоління до «високого» треба відноситись до мистецтва трохи простіше».

Вікторія Маслак:
«На плакаті зображена письменниця Наталя Борисівна Нордман-Сєвєрова, останнє кохання Іллі Рєпіна. Багато хто не розумів, що красень-художник знайшов в цій «галасливій простакуватій бунтарці». Але між ними спалахнули справжні почуття, які спопелили їх обох. Відомо, що у Рєпіна було достатньо жінок, але Наталя Борисівна стала особливою. Вона була творча, не схожа на всіх інших, горда та звертала на себе увагу, її образ закарбувалася у пам’яті Рєпіна до останнього. Тому на плакаті портрет Наталії Нордман укомпонований у слово «Love».

Вікторія Маслак:
«Картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» спочатку називали найвеселішим твором. Але потім почали ходити байки, що з друзями художника які позували для картини стали відбуватися дивні події, що ламали їх долі. Так полотно стали вважати проклятим. На основі цієї легенди був створений плакат, який виділяє тільки обличчя персонажів, акцентуючи увагу на людях, що позували Рєпіну та чиї долі, нібито від цього змінилися».

Дмитро Михайленко:
«Творчість Іллі Рєпіна часто висвітлювала якісь соціальні проблеми, зачіпала теми, що хвилюють громадськість і жваво реагувала на злобу дня. Соціальні проблеми, трагедії та інші невдачі людства рано чи пізно потрібно пропускати через призму іронії та гумору, адже ці події вже непоправно трапилися, а пригнічувати себе решту часу просто нерозумно».

Анастасія Нальковська:
«Концепцією плакату є мистецтво «цифрових перешкод», таких як артефакти стиснення, баги або фізичне маніпулювання електронікою. Автопортрет Iллі Рєпіна у даній обробці виражає вплив сучасних технологій та трендів ХХІ сторіччя. Таким чином демонструється, як би виглядало «селфі» Рєпіна сьогодні, наче він є нашим сучасником».

Євгенія Сумцова:
: «Комічно, що нам відома фраза: «Картина Рєпіна «Приплили», але те, що цієї картини в доробку художника не існує – знають не всі. Це своєрідний підхід сучасності, коли все змішується та набуває нових значень. Зверху плакату приведена цитата Рєпіна «Мистецтво створюють люди, які сподіваються створити мистецтво», так і в його очах на портреті відображається творчість художника, його картини. Комічно, що у цьому плакаті насправді використанийне автопортрет Іллі Рєпіна, а його картина «Портрет Юркевича», 1879 року, це також маркер сучасності».