ХУДОЖНИКИ АВАНГАРДУ Й УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА
18 листопада о 12.30 у мистецтвознавчому центрі "Академія" відбулася презентація виставки "Художники авангарду й українська вишивка". Експозиція представляє відтворений сучасними майстрами вишивки експеримент співпраці; художників-авангардистів 1910-х років з народними майстрами, роботи яких уславили мистецтво вишивки в усьому світі. Відшили в матеріалі ескізи художників-авангардистів сучасна художниця В. Костюкова й інші митці з Інституту декоративного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука (Київ).
Цей унікальний проект пов'язаний з відродженням мистецтва української вишивки на початку XX ст. В цей час високоосвічені жінки, такі як Юлія Гудим-Левкович, Наталія Яшвіль, Анастасія Семиградова, Наталія Давидова, Варвара Ханенко організують власним коштом майстерні, артілі, навчальні школи. Так 1910 року в с. Скопці (тепер Веселинівка Баришевського р-ну Київської обл.) поміщицею А. Семиградовою було утворено так званий "Кустарний пункт", художнє керівництво яким протягом 1910-1916 років здійснювала художниця Євгенія Прибильська. Під її пильним наглядом розвинулась творчість народних майстринь Ганни Собачко та Параски Власенко. Вироби майстерні у Скопцях тріумфально пройшли по виставках в Україні та за кордоном: у Києві (1918, 1919), Москві (1927, 1936), Берліні, Дрездені, Мюнхені (1922, 1924, 1925), Парижі (1937), Нью-Йорку (1939).
1910 року Н. Давидова організовує майстерню в с. Вербівка (нині Кам'янський р-н Черкаської обл.), яка стала центром, де здійснювався творчий зв'язок художників авангарду та народних майстрів. Сюди 1914 року Давидова запрошує для художнього керівництва Олександру Екстер, а пізніше — Казимира Малевича.
Серед митців, які були випестувані Н. Давидовою і О. Екстер у вишивальній майстерні с. Вербівка були народні майстри Василь Довгошия та Семен Пшеченко. Вони працювали в тісному контакті з художниками авангарду — О. Екстер, К. Малевичем, Л. Поповою, Н. Генке-Меллер, К. Богуславською, І. Пуні, Г. Якуловим. Вони створювали унікальні зразки вишивки, в яких синтезували досвід народного декоративного розпису з найсучаснішими супрематичними формами.