До чого тут ЄРМИЛОВ?

30 березня 2024 року з нагоди святкування 130-річчя Василя ЄРМИЛОВА в мистецькому просторі HudpromLoft Харківської державної академії дизайну і мистецтв відбулась творча зустріч, присвячена темі Харківської вищої мистецької освіти під час війни:«ХУДПРОМ 2022-2024. Що відбувається і до чого тут ЄРМИЛОВ».

Тон зустрічі задавав Максим РОЗЕНФЕЛЬД, який виступив модератором. Поряд з керівництвом академії, її викладачами, професорами та студентами до події долучились поважні гості, серед яких Сергій ЖАДАН, Тетяна та Борис ГРИНЬОВИ (GrynyovArtFoundation), Костянтин ПОНОМАРЬОВ, Філіп ДИКАНЬ, Ігор ТУЛУЗОВ (ХНАТОБ), Світлана ФЕЛЬДМАН (видавництво «АССА»), Наталя ІВАНОВА (YermilovCentre), які долучились до обговорення.

Цього разу в діалог з В.ЄРМИЛОВИМ вступили перш за все плакатні роботи студентів, зроблені під час повномасштабної війни і кілька проєктів ковідного періоду.

Відбулася презентація ОСВІТНІХ ПРОГРАМ: «Архітектурно-ландшафне середовище», «Графіка», «Графічний дизайн», «Дизайн одягу (взуття)», «Мультимедійний дизайн».

Викладачі, які представляли проєкти, зазначили, що попри складну ситуацію повномасштабної війни, рівень студентських проєктів не впав, а навпаки підвищився, креативні ідеї проявились в реалізованих проєктах.

Однією з особливостей цієї зустрічі − що чітко простежувалась − є зв’язок минулого, теперішнього та майбутнього.

Олег ВЕКЛЕНКО, академік Національної академії мистецтв України, професор, заслужений діяч мистецтв України згадав, що вступив до Харківського художнього інституту в 1967-му році, коли Василь ЄРМИЛОВ в ньому ще працював. Вони ходили одними коридорами, хоча і не були знайомі.

О. ВЕКЛЕНКО, засновник та організатор міжнародної триєнале екоплакату «4-й Блок», звітував про проведення виставок плакату, присвячених українському спротиву російській агресії. Що цікаво, за кордоном провести виставки виявилось легше, ніж організувати представлення плакатів в міському просторі Харкова. Однак, всі перепони були подолані і плакати на певний час зайняли своє місце на рекламних банерах нашого міста.

До речі, виставковий простір HudpromLoft заповнений плакатами, виконаними студентами ОПП «Дизайн візуальних комунікацій» під керівництвом професора кафедри графічного дизайну В.ЛЕСНЯКА та присвяченими 130-річчю В. ЄРМИЛОВА, що є певним діалогом з митцем.

Ольга ІВАЩЕНКО, завідувачка кафедри «Графіки» презентувала фрагменти дипломних робіт студентів та реалізовані проєкти книжкової графіки.

Світлана ФЕЛЬДМАН, засновниця та головний редактор видавництва «АССА» тримала в руках цілий стос виданих книжок з книжковою графікою від студентів ХДАДМ та зазначила, що під час повномасштабного вторгнення інтерес читачів до паперової книги значно зріс і кількість виданих книжок зросла. Цікавіть до всього українського породила низку видань, в тому числі арт-бук «Традиційний український LOOK» авторства Неллі ШАРАБАРОВОЇ, студентки ОПП «Графічні практики», який С. Фельдман представила присутнім.

Михайло ОПАЛЄВ, завідувач кафедри «Мультимедійного дизайну» представив проєкти кафедри «Мультимедійного дизайну» з ефектом доповненої реальності. Особисто мені було приємно бачити доповнену реальність для емалевих панно зі станцій метро «Ботанічний сад» та «Олексіївська», оскільки я досліджувала творчість їх авторів
Ольги ЄРОФЕВОЇ та Ігоря МОРГУНОВА, відомих українських графіків, випускників ХДАДМ. Ідея їх «оживити» давно займала мене.

Студенти-архітектори спробували «зачепитись» за майбутнє, як сказав Сергій ІЛЬЧЕНКО, старший викладач кафедри «Архітектура», коли представляв архітектурні проєкти. Під час роботі над ними виконавці опитували жителів зокрема і багатостраждальної Салтівки, щоб дізнатись, як вони бачать майбутнє свого району.

Гості заходу долучились до обговорення і відзначили, що творчий потенціал студентів академії вселяє надію на розквіт талантів, креативності молоді, на те, що наше місто після війни буде гарнішім, а мистецький простір багатшим.

Сергій ЖАДАН зі свого боку висловив думку, що в нас не має статись відбудови чи відродження, натомість ми ми маємо побудувати нове місто, нову країну, в якій варто позбутися спадщини «совка», не треба відбудовувати та відновлювати, не все з минулого має бути присутнім в просторі майбутнього Харкова. Він нагадав, що ми маємо жити не тільки майбутнім, а повноцінно проживати сьогодення, «бути тут і зараз». Митецьзвернув увагу на відомий факт – у кожного з нас є певна інформаційна бульбашка, в якій ми знаходимось. На його слушну думку нам треба об’єднувати наші бульбашки в одну велику, спільну бульбашку. Направду, відокремленість різних мікроспільнот існує, бо навіть в академії студенти різних спеціалізацій не знають про діяльність своїх колег. Цю роздільність треба подолати.

Підсумовуючи результати зустрічі, Максим РОЗЕНФЕЛЬД нагадав присутнім «до чого ж тут ЄРМИЛОВ?». Він вважає, що найяскравіший період творчості майстра авангарду прийшовся на найбільш буремні роки – часи Першої світової війни, революції 1917-го року, Громадянської війни, Голодомору, аж до кінця 1930-х років. Тож паралелі з теперішнім часом очевидні. Ситуація, коли митці вимушено вийшли з зони комфорту, породиласплеск творчої активності, нестандартні рішення і креативні ідеї, які втілюються в життя.

Отже, попри постійні обстріли Харкова, блекаут, відключення світла, терористичні атаки і війну, що триває, атмосфера в HudpromLoft, що на сьогодні є сертифікованим укриттям, була оптимістичною і надихаючою. Навіть сигнали тривоги, що лунали з телефонів присутніх не завадили піднесеному настрою. Жартівливі заклики присутніх дружити укриттями з іншими мистецькими просторами такими, як ХНАТОБ, ЄрміловЦентр, змінились побажаннями, щоб мистецтво нарешті вийшло з укриттів і заповнило вільний простір Харкова і вільної Україні після нашої Перемоги.

Текст: Каріне ЄСИПЕНКО, випускниця кафедри теорії і історії мистецтв

Фотозвіт від KSADA Production: Олександр АКЕРМАН, студенти ОПП «Реклама та відеоарт»: Ельдар КАРАЄВ, Поліна ПАВЛЕНКО Юлія ЧУХРІЙ, Анна ЯРЕМЕНКО