МУЗЕЙ ХДАДМ

ЄГОРОВ ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ

(17.V.1917 (1919)—4.V.2005)


Живописець, графік,
художник-монументалист,
ілюстратор, педагог. Професор (1974).
Заслужений діяч мистецтв України (1977).
Ректор Харківського художньо-промислового
інституту в 1972–1985 роках.

Євген Павлович Єгоров народився 17 травня 1917 (1919) року на ст. Червоний Лиман (нині — м. Червоний Лиман, Донецька обл.) в родині залізничника.

1933–1936 — працював художником-оформлювачем в Палаці культури залізничників.

1936 — вступив до Харківського художнього технікуму.

1939 — пішов добровольцем в Червону армію; брав участь у радянсько-фінській війні.

1940 — студент Харківського державного художнього інституту.

1941–1945 — учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні; служив у 8-му танковому корпусі. Брав участь в боях за Харків, учасник Сталінградської битви, бився на Курській дузі, брав участь у звільнені Варшави та взятті Берліну.

1945–1949 — продовжив навчання в Художньому інституту; педагоги — Д. Шавикін та О. Кокель.


1949 — після закінчення ХДХІ залишений для роботи на кафедрі рисунку.

1952 — у співавторстві з художниками Є. Сизиковим, П. Шигімагою, Й. Карасем взяв участь в розписі Харківського залізничного вокзалу.

1958 — член Спілки художників України; учасник республіканських, всерадянських та зарубіжних виставок (з 1949 року). Організував персональні виставки: в Харкові (1957, 1977, 1987); в Києві (1987); в Китаї (1997).

1959 — доцент і завідувач кафедри рисунку; одночасно керує особистою творчою майстернею.

1970-1972 — проректор з наукової та навчальної роботи ХХПІ.

1972–1985 — ректор ХХПІ і, одночасно, викладач кафедри рисунку.

1974 — удостоєний звання професора.

1990 — вийшов на пенсію.

1990–2002 — консультант кафедри рисунку.

Пішов з життя 4 травня 2005 року на 88-му році. Похований в Харкові.


Творчий спадок Є.П. Єгорова здебільшого складає авторська графіка (рисунки, літографії, пастелі). Серед найбільш відомих творів майстра: «Портрет художника Г.Б. Берковича» (1953), «Портрет художника В.Ф. Мироненка» (1954), «Портрет К.К. Бондаренка» (1957), «Портрет заслуженого колгоспника І.Д. Огаря» (1957), «Портрет художника Г.С. Верейського» (1958), «Портрет Т.Г. Шевченка» (1957), «Портрет П. Спесивцева» (1966), «Хатки» (1984), «Айстри» (1986), «Вечір» (1978), «Сосновий бір» (1980), «Дерева» (1984), «Циганка» (1986), «Ліс» (1987); серія портретів героїв Великої Вітчизняної війни (1975), серія пейзажів «Полтавщиною» (1980–1990-ті) та багато інших. Твори митця зберігаються та експонуються в музеях та приватних колекціях країни.